Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розгалуження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
відгалуження — 1) (бічна гілка рослини чи її кореня), розгалуження, відросток; віднога (перев. стовбура дерева) 2) (частина жильника, рури, дороги, залізничної колії тощо, яка відходить убік від основного напряму), розгалуження, відвід … Словник синонімів української мови
артеріоли — о/л, мн. Дрібні кінцеві розгалуження артерій, що переходять у капіляри … Український тлумачний словник
біфуркація — ї, ж. Поділ, розгалуження чогось на два потоки, напрямки і т. д … Український тлумачний словник
бронхіоли — о/л, мн., анат. Кінцеві розгалуження бронхів, найдрібніші бронхи … Український тлумачний словник
віргація — ї, ж. Розгалуження складок гірських порід з розподілом їх на дві чи більше серії складок … Український тлумачний словник
дендритний — а, е, спец. Який має розгалуження деревоподібної форми; розгалужений … Український тлумачний словник
дерево — а, с. 1) Багаторічна рослина з твердим стовбуром і гіллям, що утворює крону. || тільки одн. Зрізані стовбури цієї рослини, очищені від гілля; колоди. •• Родові/дне де/рево таблиця у вигляді дерева, що вказує на розгалуження роду, сім ї; схеми… … Український тлумачний словник
меланоз — у, ч., вет., мед. Порушення обміну пігменту меланіну, що характеризується його надмірним утворенням і нагромадженням у шкірі, у внутрішніх органах людини і тварин. Виникає при хронічних інтоксикаціях і гормональних порушеннях. •• Дифу/зний… … Український тлумачний словник
мичка — и, ж. 1) Пучок конопель або льону, підготовлений для прядіння. 2) перен. Пасмо волосся, що вибивається з жіночої коси; волосся, підібране й зв язане на потилиці. 3) Жмут волосся у коней над копитом іззаду; щітка. 4) Ниткоподібне розгалуження… … Український тлумачний словник
